05 листопада 2024 року Міністерством освіти і науки України для експертів було організовано та проведено вебінар на платформі ZOOM. На заході було присутні експерти з різних галузей знань, число яких сягало майже 1000 осіб з усієї України.
Нагадаємо, що від Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного до переліку українських експертів Міністерства освіти і науки України для проведення наукової та науково-технічної експертизи обʼєктів експертизи у сфері наукової та науково-технічної діяльності за науковими напрямами, за якими буде здійснюватися експертиза, увійшла професор кафедри суспільно-гуманітарних наук Тетяна Шарова та завідувач кафедри комп’ютерних наук, доцент Сергій Шаров (Наказ МОН від 12.07.2024 №982).
На початку заходу із вступним словом-презентацією виступив заступник Міністра Денис Курбатов, який представив особливості процедури проведення експертизи в системі URIS (Ukrainian Research and Innovation System). Особливу увагу було приділено питанням прозорості оцінювання та гарантії неупередженості експертів, що стало можливим завдяки покращенню методології роботи в системі URIS. Система передбачає автоматизовану фіксацію всіх етапів розгляду проєктів, від реєстрації заявок до затвердження результатів, що дозволяє ефективно відслідковувати прогрес експертизи. Денис Курбатов наголосив, що такий підхід не лише спрощує роботу експертів, а й сприяє довірі до процесу оцінювання з боку громадськості.
Однією з центральних тем виступу Дениса Курбатова була гармонізація форм заявок для наукових конкурсів із європейськими стандартами, зокрема підходами програми Horizon Europe. Це включає уніфікацію вимог до опису цілей проєкту, наукової методології, обґрунтування бюджету та плану реалізації. Така гармонізація надає можливість українським науковцям і дослідникам конкурувати на міжнародному рівні та сприятиме полегшенню їхньої інтеграції в європейський науковий простір.
Денис Курбатов повідомив про зміни в структурі Конкурсу, що включають нові секції для різних наукових напрямків – загалом 14 секцій. Це дозволяє охопити більш широкий спектр дисциплін, забезпечуючи фінансування як фундаментальних, так і прикладних досліджень у таких галузях, як цифрові технології, медична наука, енергетика, біотехнології, соціальні та гуманітарні науки тощо. Нові секції покликані підтримати розвиток пріоритетних напрямків наукової діяльності в Україні. Заступник Міністра підкреслив важливість правильного та прозорого розподілу коштів у кожній із цих секцій, зазначивши, що для кожного напряму буде виділено достатні ресурси з метою досягнення максимального ефекту від фінансування.
Під час зустрічі учасники вебінару дізнались про певні новації цьогорічного Конкурсу, зокрема запровадження окремих елементів академічної доброчесності в публікаціях, а також підтримку вчених, що провадять наукову діяльність в Україні. Після виступу заступника Міністра була серія питань-відповідей, що свідчить про активну позицію Міністерства освіти і науки та експертів.
Другим спікером на заході був Максим Погорєлов, який представив на розгляд презентацію «Рекомендації щодо оцінки проєктів, поданих на конкурс МОН».
Спікером було озвучено ряд актуальних для експерта питань, у тому числі:
- роль експертів під час оцінювання конкурсних заявок;
- правила оцінювання конкурсних заявок;
- основні принципи конфіденційності;
- неприпустимість конфлікту інтересів;
- критерії оцінювання проєктних заявок;
- вагові коефіцієнти.
Спікер Максим Погорєлов під час доповіді детально представив основні критерії оцінювання, вказавши головні аспекти, на які має звертати експерт під час здійснення експертизи. Слід відзначити, що всі експерти повинні дотримуватись основних правил оцінювання, зокрема:
- незалежність – кожен експерт повинен уникати будь-яких зовнішніх впливів і діяти винятково на основі своєї експертної компетентності;
- неупередженість – важливо зберігати нейтральність і не допускати особистих упереджень;
- об’єктивність – оцінювання має базуватися на чітких критеріях, що застосовуються послідовно до всіх заявок;
- послідовність – експерти повинні дотримуватися єдиних підходів в оцінюванні, щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників;
- точність – кожна оцінка повинна бути обґрунтована й аргументована, особливо в разі низького балу.
Спікер наголосив, що експерти повинні зберігати конфіденційність усіх даних, пов’язаних із проєктами та їхніми авторами, щоб уникнути витоку інформації та запобігти потенційним негативним наслідкам. Максим Погорєлов звернув увагу на важливість уникнення конфлікту інтересів. Експерт зобов’язаний повідомити про будь-які особисті чи професійні зв’язки з учасниками конкурсу, щоб уникнути необ’єктивного оцінювання.
Однією з ключових тем зустрічі стало питання підвищення прозорості та об’єктивності процесу експертизи. Було представлено нові інструменти моніторингу та оцінювання, що дозволяють забезпечити більшу відповідність проєктів сучасним науковим стандартам і потребам суспільства. Під час своєї доповіді Максим Погорєлов окреслив головні аспекти, на які кожен експерт має звертати увагу під час оцінювання заявок. Він підкреслив, що всі критерії оцінювання є однаково важливими та мають застосовуватися з урахуванням особливостей кожного проєкту, аби забезпечити справедливий розподіл фінансування.
На завершення вебінару Міністерство освіти і науки України подякувало експертам за їхню активну участь та внесок у розвиток наукової сфери країни, підкресливши важливість такої співпраці для досягнення високих стандартів у сфері наукової діяльності та експертної оцінки.
