У Рівненській області (Сарненський район, с. Чудель, урочище “Дубки”) відбувся семінар WWF-Україна та Рівненського природного заповідника в межах проектів «NatureFIRST» та «СОСО» на тему: «Проблеми та перспективи моніторингу та охорони рисі євразійської (Lynx lynx L.) в контексті Національного Плану дій зі збереження виду в Україні (2021-2026 роки)» (рис. 1).
Рис. 1. Рись долає румунсько-український кордон (04.04.2024)
Спочатку були проголошені гарні вітальні промови від WWF-Україна, від адміністрації Рівненського природного заповідника, а також від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
В перший день роботи було окреслено роль Національної комісії з Червоної книги України щодо налагодження реалізації Національних планів дій зі збереження видів, а також значення Міндовкілля, як координуючого органу щодо втілення Національних планів дій в Україні. Окремо було зроблено огляд Національного плану дій щодо збереження євразійської рисі Україні (Ігор Дикий).
У роботі семінару взяла участьвелика кількість науковців і дослідників, які представляли біосферний резерват «Східні Карпати»; національні природні парки: «Гуцульщина», «Синьогора», «Бойківщина», «Пуща Радзівіла», «Верховинський», «Сколівські Бескиди», «Карпатський», «Нобельський», «Прип’ять-Стохід», «Цуманська пуща» та «Деснянсько-Старогутський»; природні заповідники: Горгани, Рівненський, Поліський та Древлянський; біосферні заповідники: Карпатський, Чорнобильський радіаційно-екологічний та інші (Ясінянське лісомисливське господарство, Чернівецька область, ).
Серед доповідей оригінальністю та новизною відзначалися:
- результати GPS-GSM телеметрії рисі на Поліссі (Роман Черепанин, Михайло Франчук);
- досвід здійснення ветеринарного супроводу телеметричних робіт рисі у Рівненській області (Микола Кичан);
- транскордонний моніторинг євразійської рисі в межах Біосферного резервату «Східні Карпати» (Ігор Дикий, Неля Коваль).
Більшість доповідей грунтувалось на аналізі досліджень, проведених із застосуванням значної кількості фото– та кінопасток, що дало можливість встановити біотопічний розподіл, локальну чисельність тварин, особливості їх живлення, причини загибелі тощо (рис. 2).
Рис. 2. Робочі моменти семінару про рись)
Ми (Волох Анатолій, Ткачук Юрій) виступили із матеріалами, які збирались упродовж майже 30 років (рис. 3) на території Чернівецької області (Буковин). Вони включали дані про біотопічний розподіл 347 особин рисі, про випадки загибелі 133 тварин, а також про її 148 жертв.
Рис. 3. Виступ Волоха Анатолія на засіданні семінару про рись
Основними біотопами рисі на Буковині є хвойні та змішані стиглі й перестійні ліси Було з1ясовано, що основна кількість звірів мешкає на схилах гір на висоті вище 600 м, де рубки лісу ускладнені, особливо в місцях, які безпосередньо прилягають до державного кордону. Основними об’єктами живлення рисі в Карпатах є козулі, частка яких перевищує 72%. Взимку, коли в горах випадає багато снігу, останні спускаються в нижній пояс гір ближче до населених пунктів, де харчуються на полях, у садах, на городах – за ними переміщаються і рисі. Іноді здобиччю хижаків стають вівці (2,9%), телята (2,0%), лошата (2,0%), оленята (7,8%), дикі поросята (6,8%) і сірі зайці. Аналіз виявлених випадків загибелі рисі показує, що майже 75% тварин було добуто із застосуванням браконьєрських засобів.
Загалом угруповання рисі на Буковині залишається дуже залежним від вилучення тварин браконьєрами, омолодження лісів у процесі рубок головного користування та чисельності козулі, яка є головною жертвою хижака.
В останній день роботи семінару цікавою були доповіді:
- обговорення методик обліку рисі та їх уніфікації на національному рівні (Ігор Дикий);
- про налагодження науково-обгрунтованого моніторингу рисі в Словаччині та в країнах Карпатського регіону (Якуб Кубала);
- Обговорення пропозицій щодо покращення реалізації пунктів Національного плану дій щодо збереження євразійської рисі в Україні.
Завершилась робота семінару дружньої вечерею з переглядом відео презентації «Рись у Рівненському природному заповіднику» та екскурсією в природу «Слідами рисі» (Михайло Франчук, Адам Ковалець).
