Колектив кафедри геоекології і землеустрою разом зі здобувачами ОПП «Геодезія та землеустрій» прийняли участь у Круглому столі, організований Всеукраїнської громадською організацією «Асоціація фахівців землеустрою України» спільно з Громадською організацією «Асоціація сертифікованих геодезистів України».

 photo_2025-05-09_09-35-05  photo_2025-05-09_09-35-02

Центральною темою обговорення став реальний досвід громад, зокрема Харківської та Чернігівської областей, які належать до числа першопроходьців у процесі розробки комплексних планів просторового розвитку своїх територій. Учасники круглого столу детально розглянули досягнення цих громад, а також ключові виклики та перешкоди, з якими вони зіткнулися на етапах формування, затвердження та реалізації цих стратегічно важливих документів.

 photo_2025-05-09_09-34-59  photo_2025-05-09_09-34-57

Під час засідання Круглого столу було розглянуто та глибоко проаналізовано низку принципових питань, що стосуються практики просторового планування:

‒ Типові проблеми процесу розробки: Учасники ідентифікували та обговорили спільні труднощі, пов’язані з якістю та доступністю картографічної основи, повнотою та достовірністю вихідних даних, а також необхідністю ефективної координації дій між усіма залученими сторонами.

‒ Вплив комплексних планів на управлінські рішення: Розглянуто, як наявність та зміст комплексного плану просторового розвитку впливає на прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо залучення інвестицій, формування та застосування режимів зонування території, а також планування та будівництва об’єктів інфраструктури.

‒ Рольова модель та взаємодія фахівців: Акцентовано увагу на ключовій ролі землевпорядників, архітекторів та представників органів місцевого самоврядування у процесі створення та імплементації комплексних планів, а також на важливості їх ефективної взаємодії та розподілу відповідальності.

‒ Актуалізація, публічність і доступність інформації: Обговорено механізми забезпечення своєчасної актуалізації даних планів відповідно до змін у законодавстві та реального стану території, а також шляхи гарантування їх публічності та широкої доступності для громадськості та всіх зацікавлених суб’єктів.

‒  Використання цифрових інструментів: Розглянуто можливості та перспективи застосування сучасних цифрових технологій, зокрема Географічних інформаційних систем (ГІС), цифрової картографії та відкритих даних, для підвищення ефективності та прозорості процесів просторового планування.

‒  Законодавчі та нормативні прогалини: Виявлено та проаналізовано існуючі прогалини у законодавчій та нормативно-правовій базі, які створюють перешкоди для повноцінної розробки та реалізації комплексних планів.

‒ Формулювання рекомендацій на майбутнє: На основі узагальненого досвіду були сформульовані конкретні рекомендації щодо подальшого вдосконалення системи просторового планування в Україні, включаючи питання належного фінансування відповідних робіт та посилення підготовки кваліфікованих кадрів.

 photo_2025-05-09_09-34-54  photo_2025-05-09_09-34-52

За результатами обговорення, як розробники, так і інші учасники Круглого столу дійшли висновку та високо оцінили, наскільки комплексні плани просторового розвитку потенційно є дієвим інструментом для обґрунтованого прийняття рішень на місцевому рівні. Було підкреслено їхню роль у сприянні інтеграції ГІС-технологій в управлінські процеси, чіткому визначенні пріоритетних напрямів розвитку громади та ефективній координації використання її земельних, природних та інших ресурсів.

 photo_2025-05-09_09-34-49  photo_2025-05-09_09-34-46

Таким чином, Круглий стіл надав унікальну можливість узагальнити цінний практичний досвід «модельних» громад, які стали першими на шляху комплексного просторового планування. Це дало змогу не лише ідентифікувати ключові проблеми та успіхи, але й сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення всієї системи просторового планування в Україні. Сформульовані рекомендації враховують складні та унікальні реалії сьогодення, включаючи першочергові завдання повоєнного відновлення територій, потреби розвитку аграрного сектору та необхідність адаптації до постійних безпекових викликів.