В історію вітчизняної і світової культури Олександр Довженко ввійшов як режисер і кінематографічний письменник – творець фільмів, які наше українське кіномистецтво зробили світовим, як автор кіноповістей, оповідань, п’єс, публіцистичних і мистецтвознавчих творів. Він з повним правом міг пророчо сказати про себе: «Я належу людству як художник».
До 125 років від дня народження Олександра Петровича Довженка наукова бібліотека підготувала експрес-виставку «Перший поет кінематографу», на якій представлені видання: О. Довженко «Кіноповісті. Оповідання», М.В. Куценко «Сторінки життя і творчості Олександра Довженка», О. Довженко «Україна в огні», І. Семенчук «Життєпис Олександра Довженка» та ін.
За кіноповістями О. Довженка було знято легендарні фільми: «Україна в огні», «Повість полум’яних літ», «Мічурін», «Зачарована Десна», «Поема про море», «Земля». У 1928 році він за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах», — казав митець. У 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — «Земля». Цей фільм — гімн життю — було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів. Фільм, у якому О. Довженко звернувся до трьох одвічних загальнолюдських тем: життя і смерть, людина і земля, старе і нове.
Сповнений творчих планів, О. Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік… Уже після його смерті виходить вибране О. П. Довженка, його дружина Ю. Солнцева дозняла фільми «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна».
У 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» О. П. Довженкові посмертно було присуджено Ленінську премію.
