Щороку, 22 січня, українці відзначають День Соборності, присвячений об’єднанню України, яке відбулося у 1919 році.
105 років тому було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), день коли об’єдналися дві частини незалежної України: Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка.
Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року.
Акт Злуки, проголошений на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.
Соборність – мета Перемоги.
