Як часто в повсякденному житті ми замислюємся про гендерну рівність? Коли тобі в дитинстві говорять: «Не плач, бо ти хлопчик.. чи не можна плескатися в калюжі, бо ти дівчинка..», або коли в дорослому віці чуєш: «Як для жінки, ви дуже гарно паркуєте авто»; «Дивно, твій чоловік готує вечерю». Особисто я  іноді звертаю на це увагу, але закладені в дитинстві моделі поведінки та ролі чоловіка і жінки в нашому суспільстві, дозволяли мені сприймати це як норму.

Однак, на фінальній зустрічі проєкту Erasmus+ #DigEco в Каунаському університеті Миколаса Ромеріса, мої погляди на ситуацію дуже змінилися. Завдяки Яні Сокіл та її виступу, всі присутні побачили, я би навіть сказала – відчули! як часто в нашому житті ми зустрічаємося із проявами гендерної нерівності. І кожен з членів команди Erasmus+ #DigEco мав свій приклад звичайної життєвої ситуації:

  • при розлученні дитину скоріше за все залишать матері, а батьку скоріше за все доведеться поборотися за це;
  • жінки зазвичай починають будувати кар’єру після 30 років, коли закінчиться декретні відпустки та діти підростуть;
  • у громадських місцях у жіночу вбиральню завжди черга і треба чекати, в той час коли чоловіча вбиральня вільна;
  • стіл для перевдягання немовля буде в жіночій вбиральні, а якщо з дитиною залишився батько, то перевдягати памперса доведеться на підвіконні;
  • у спортивному залі хлопчики зазвичай перевдягаються із мамою в жіночій роздягальні, а що робити татові, який прийшов із маленькою донечкою?

Завдяки проекту та його вимогам до гендерної рівності, особисто я почала сама як викладач, як жінка, як керівник, звертати на це увагу і бути справедливою, надавати та користуватися правами і обов’язками, незважаючи на статеву належність.

Мені здається, що про це треба говорити частіше, і зовсім не для того, щоб всі чоловіки мусили йти в декретні відпустки (хоча в деяких країнах така вимога закріплена на законодавчому рівні), а жінки обов’язково будувати кар’єру, а для того, щоб наші діти з маленьку розуміли, що мають право обирати своє життя виходячи із власних вподобань, а не від того, якої ти статі.

Дар’я Трачова,

доктор економічних наук, професор