Сьогодні для України знаменна дата – 76 річниця Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного вшанували Героїв на традиційному мітингу, що відбувся на площі Слави. Керівництво Університету, студенти, викладачі та співробітники, прийшли сьогодні, щоб вшанувати ветеранів Другої світової війни.
Захід відкрив ректор ТДАТУ, д.т.н., професор, член-кореспондент НААН України Володимир Кюрчев. Він зазначив, що для багатьох 9 травня — це свято зі сльозами на очах. Володимир Миколайович зазначив, що за роки його роботи в нашому Університеті, він пам’ятає більше ста викладачів, які були безпосередніми учасниками бойових дів під час Другої світової війни. Про кожного з них існує сторінка в альбомах, що зберігаються в музеї історії Університету.
«На сьогоднішній день й досі не порахована кількість загиблих у роки Другої світової війни. Є різні цифри з початку нам всі казали 20 мільйонів, потім 30 та 50 мільйонів, однак факт, що під час бойових дій найбільше постраждали дві держави: Білорусь і Україна, сумнівів не викликає», – зазначив Володимир Миколайович.
Про страшну війну мешканцям Мелітополя може нагадувати визволення нашого міста, яке тривало протягом місяця на лінії Вотан. Ніхто не знає кількість загиблих при визволенні нашого медового міста. Від розповідей дідів та прадідів багато хто пам’ятає, що річка Молочна була червона від крові солдат, які штурмували лінію Вотан.
Завідувачка музею історії Університету Людмила Петрова з сумом наголосила, що на жаль, покоління ветеранів, які пройшли війну вже уходить. До 76-річниці Великої Перемоги дожив ветеран Університету, – Володимир Михайлович Сидоренко. Йому 96 років, фронтовик, орденоносець, учасник бойових дій з 1943 по 1945, який пройшов з боями Україну, Прибалтику, Польщу, Пруссію, брав Кенігсберг, отримав чотири поранення і контузію. З 1954 по 1996 рік працював в Університеті.
Заст. директора наукової бібліотеки Університету Ольга Почепня, звертаючись до учасників мітингу, нагадала страшні цифри, які стали наслідками бойових дій. 10 мільйонів громадян залишилися без даху над головою, було зруйновано 700 міст та 10 тисяч сіл, але найстрашніше — це зруйновані людські долі. Ольга Вікторівна акцентувала, що 31 рік бібліотекою керував Олексій Ілліч Єрмілов, який пройшов усю війну.
У наших серцях завжди зберігається пам’ять про подвиг викладачів і студентів, які поклали своє життя, захищаючи Батьківщину. Близько 550 викладачів та студентів у перші роки війни пішли на фронт. Серед студентів перших воєнних випусків інституту був і Микола Малюга.
14 лютого 1945 року танковий взвод під командуванням Малюги виступив назустріч ворогу, що рвався з оточення у районі м. Бреслау (Німеччина; сьогодні – Польща, Вроцлав). Два гітлерівські танки були знищені. Але ворожий снаряд підпалив танк М.С.Малюги. У машині, обійнятій полум’ям, екіпаж продовжував битися і підбив ще дві самохідні гармати ворога. Екіпаж танка загинув. Ім’ям Миколи Малюги названа одна з вулиць міста у районі Юрівка.
Лягли живі квіти до пам’ятника Герою України, двічі Герою соціалістичної праці, випускника МІМСГ Дмитра Моторного. Дмитро Костянтинович не воював на фронті. Його фронтом було поле. У 1944 році Дмитру виповнилось усього 17, дорослі чоловіки воювали на фронті. Юнака посадили за штурвал єдиного в господарстві комбайну. За працю в тилу Дмитро Моторний отримав першу і найдорожчу, за його словами, державну нагороду – медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне».
Усі історії життя і подвигів наших викладачів і студентів ми зберігаємо в пам’яті, у серцях, у документах і передаємо молодому поколінню.
Керівництво та студенти ТДАТУ також долучилося і до загальноміських заходів. Представники Університету взяли участь у мітингу на меморіальному комплексі «Братське кладовище».
Нехай на Землі завжди панує мир та спокій, а щасливе майбутнє колись стане історією процвітання та розвитку України.
Денис Водоп’янов,
начальник РВВ «Агро Таврія»
