Офіційно музична редакція гімну була затверджена Верховною Радою України 15 січня 1992 року, а остання редакція тексту затверджена Законом України 6 березня 2003 року.

Але історія його створення сягає давнини ще за часів УНР. Тож, з нагоди свята розповідаємо про цікаві факти його створення.

Звідки текст?

Восени 1862 Павло Чубинський за півгодини написав вірш «Ще не вмерла Україна». Мотив твору
взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу».

Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка.

Деякий час авторство приписували Тарасу Шевченку. Також побутувала думка, що це не авторський твір, а народний.

Що з музикою?

  • Пісня отримала значне поширення на Західній Україні. Через деякий час композитор Михайло Вербицький пише музику до нього, при цьому дещо відредагувавши текст.
  • Вперше музика до гімну вийшла в друк нотами у 1865 році.
  • Спочатку Михайло Вербицький написав музику для гітари, а вже з часом адаптував її для хору.

Чому 10 березня? 10 березня для святкування Дня Державного гімну було обраний не випадково. Саме в цей день у 1865 році вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в польському Перемишлі під час завершення концерту пам’яті Т. Шевченка.

Це цікаво

  • Спершу лише Іван Франко та Леся Українка визначили “Ще не вмерла Україна” як національний гімн. Згодом їх думку розділили й інші.Як державний гімн, слова та музика почали використовуватись у 1917 році.
  • Текст та музика, які були написані рукою авторів, сьогодні зберігаються у Науковій бібліотеці ім. В.Стефаника у Львові.
  • В 2005 році з нагоди 140-річчя з дня першого виконання гімну було випущено ювілейну монета номіналом 10 грн.

Сьогодні Державний гімн України – це символ свободи, віри та незламності українського народу, який веде та надихає нас перемагати!