IMG_1921Сьогодні велика знаменна дата в історії України – 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 9 травня 1945 року увійшло в історію людства, як день Перемоги над нацизмом і фашизмом.

Свої корективи у відзначення дня Великої Перемоги вніс карантин, тому маштабних заходів, які планувалися на початку року, на жаль не відбулось. Тим не менш, у Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного вшанували Героїв.

Ректор ТДАТУ Володимир Кюрчев, перший проректор Олександр Скляр, проректор з НПР Олександр Ломейко, голова профкому Микола Андрущенко та помічник ректора Ігор Грицаєнко на площі Слави поклали живі квіти до пам’ятника Герою Радянського союзу, випускнику нашого Університету Миколі Малюзі та обеліску пам’яті викладачам та студентам Університету, загиблим на фронтах війни. У наших серцях завжди зберігається пам’ять про подвиг викладачів і студентів, які поклали своє життя, захищаючи Батьківщину. Близько 550 викладачів та студентів у перші роки війни пішли на фронт. Серед студентів перших воєнних випусків інституту був і Микола Малюга.

14 лютого 1945 року танковий взвод під командуванням Малюги виступив назустріч ворогу, що рвався з оточення у районі м. Бреслау (Німеччина; сьогодні – Польща, Вроцлав). Два гітлерівські танки були знищені. Але ворожий снаряд підпалив танк М.С.Малюги. У машині, обійнятій полум’ям, екіпаж продовжував битися і підбив ще дві самохідні гармати ворога. Екіпаж танка загинув. Ім’ям Миколи Малюги названа одна з вулиць міста у районі Юрівка.

Лягли живі квіти до пам’ятника Герою України, двічі Герою соціалістичної праці, випускника МІМСГ Дмитра Моторного. Дмитро Костянтинович не воював на фронті. Його фронтом було поле. У 1944 році Дмитру виповнилось усього 17, дорослі чоловіки воювали на фронті. Юнака посадили за штурвал єдиного в господарстві комбайну. За працю в тилу Дмитро Моторний отримав першу і найдорожчу, за його словами, державну нагороду – медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне».

Усі історії життя і подвигів наших викладачів і студентів ми зберігаємо в пам’яті, у серцях, у документах і передаємо молодому поколінню. Пам’ять про загиблих було вшановано хвилиною мовчання.

До 75-річниці Великої Перемоги дожив лише один ветеран  Університету, – Володимир Михайлович Сидоренко. Йому 95 років, фронтовик, орденоносець, учасник бойових дій з 1943 по 1945, який пройшов з боями Україну, Прибалтику, Польщу, Пруссію, брав Кенігсберг, отримав чотири поранення і контузію. З 1954 по 1996 рік працював в Університеті

Керівництво ТДАТУ також долучилося і до загальноміських заходів. На меморіальному комплексі «Братське кладовище» були покладені живі квіти.

Нехай на Землі завжди панує мир та спокій, а щасливе майбутнє колись стане історією процвітання та розвитку України.

Редакційно-видавничий відділ