Україна пережила другий рік трагічної війни з агресором. Наразі, зважаючи на умови, у яких перебуває держава, говорити про високі звершення та досягнення, певно, недоречно.
Усі зусилля освітянської спільноти зосереджені скоріше на виживанні системи, аніж на перспективах розвитку, хоча уряд і МОН намагаються створювати візію розвитку, що радше є результатом раніше запланованої роботи.
За таких умов виокремити події року в освіті складно, але, попри все, вони все ж таки були.
Безперечно, в умовах війни головними трендами є безпека учасників освітнього процесу, заробітні плати освітян, освітні втрати, збалансованість освітньої системи загалом та її здатність реагувати на виклики сьогодення.
Головні події, що мали вплив на освітню галузь та обговорювалися спільнотою:
?Зміна команди Міністерства освіти і науки.
Посаду керівника МОН обійняв Оксен Лісовий. Після зміни міністра поступово відбулася ротація його заступників, кількість яких зросла до 8, а свої посади зберегли лише двоє з них.
?Зміна парадигми МОН.
Міністерство освіти і науки зробило посутню ставку на співпрацю з громадськими організаціями й обʼєднаннями, синергія яких, за задумом МОН, має створити креатив і поштовх до змін, яких потребує освітня сфера.
?Зміна керівництва УЦОЯО, проведення НМТ та вступної кампанії.
Наприкінці березня уряд за поданням МОН ухвалив рішення про призначення нового директора Українського центру оцінювння якості освіти. Посаду обійняла заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко. Проведення НМТ, попри деякі невдачі, можна назвати однією з позитивних подій української освіти в році, що минає.
?Труднощі з упровадженням реформи НУШ і поновлення фінансування.
?Поки не здійснена Національна стратегія освіти і науки.
Джерела, близькі до МОН, причиною призупинення роботи називають низьку якість експертів, які відгукнулися на заклик про розроблення документа. Натомість деякі експерти, які були долучені до роботи, наголошують на фактах відсутності комунікації з боку МОН.
?Запланована реформа фінансування університетів та освітні ґранти.
У Міністерстві освіти і науки розроблена модель, що передбачає кардинальну зміну фінансування закладів вищої освіти. У її основу покладено інший принцип державного фінансування вишів – через показники діяльності та шляхом отримання грантів для студентів.
Суть зміни філософії полягає в тому, що держава замовляє підготовку фахівців лише тих спеціальностей, яких потребує. Ідеться про підготовку майбутніх освітян, медиків, інженерів, транспортників, фахівців критичної інфраструктури тощо. За цими спеціальностями державне замовлення буде збережено.
Вступникам на інші спеціальності будуть запропоновані державні ґранти.
?Навчальні втрати та дослідження PISA
За словами міністра, у МОН розуміли, що освітні втрати через пандемію й війну є неминучими, проте зараз у Міністерстві вже є розуміння масштабів.
Детальніше https://osvita.ua/news/91083
