Індекс цитування – це наукометричний показник, що дозволяє оцінити значущість наукової роботи вченого або колективу вчених з урахуванням кількості та якості посилань на публікацію автора чи його прізвище.
Індекс Хірша (інша назва h-індекс) – це наукометричний показник, що дозволяє оцінити наукову значущість ученого, колективу вчених, наукового закладу, журналу або навіть країни загалом, який вираховують за допомогою обчислення середнього значення, виходячи із загальної кількості публікацій і кількості їх цитувань.
Наприклад, якщо вчений є автором 10 публікацій і кожну з них процитовано щонайменше 10 разів, то його h-індекс дорівнює 10. Якщо науковець є автором 5 публікацій, 3 з яких процитовано по 3 рази, а інші 2 – по 1 разу, то його h-індекс дорівнює 3. Якщо науковець є автором 5 публікацій, 1 з яких процитована 100 разів, а інші 4 – по 1 разу, то його h-індекс дорівнює 1. У наукометричній базі Scopus h-індекс автоматично обраховується для кожного науковця, який публікується в журналах, включених до його переліку.
Index Copernicus Value (ICV) – індекс цитування, який застосовує міжнародна наукометрична база даних Index Copernicus. Цей індекс цитування враховує різні показники. Спочатку обчислюють «Загальні базові бали» (Total Base Points) журналу на основі таких критеріїв, як наукова якість статей, якість редакції, міжнародна доступність, частота, регулярність і стабільність видання, технічна якість, наукова значущість опублікованого матеріалу, сучасність змісту статей та освітня цінність. Також враховують імпакт-фактор журналу.
База даних має кілька інструментів, що дозволяють відслідковувати значущість наукових публікацій як окремих учених, так і наукових установ.
Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) – індекс цитування та міжнародна бібліографічна база даних наукових публікацій учених. Він дозволяє оцінити рівень наукового видання на основі формальних та об’єктивних критеріїв. Зокрема, враховується тематичне спрямування досліджень, обсяг, склад і хронологічний розподіл журналів у базі даних, самоцитування та цитування співавторами, вік публікації, кількість співавторів, авторитетність посилань (хто процитував) тощо.
Google Академія (Google Scholar) є пошуковою системою у вільному доступі, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Індекс цитування враховує два показники: h5-індекс – це h-індекс для робіт, що опубліковані за останні повні п’ять років; медіана h5 – середня кількість цитувань публікацій, які ввійшли до h5-індексу. Детальніше про цю пошукову систему можна прочитати в посібнику Google Academia для науковців.
Імпакт-фактор (impact-factor) – це наукометричний показник, який дає можливість оцінити наукову значущість і коефіцієнт впливовості журналу. Цей показник розроблений для платформи Web Of Science, тож його можуть мати лише ті журнали, які індексуються в WOS. Варто зважати на те, що журнали з бази Scopus мають імпакт-фактор лише в тому випадку, якщо вони одночасно індексуються в Web Of Science. Хоча сьогодні подібний показник намагаються використовувати також інші наукометричні бази даних.
Він має важливе значення, адже що вищий цей показник у журналу, то вищим уважають його рівень. Відтак, стаття опублікована в журналі з високим імпакт-фактором, буде вважатися якіснішою, а це підвищує авторитет ученого, допомагає знайти фінансову підтримку для подальших наукових досліджень.
Імпакт-фактор щорічно розраховує Інститут наукової інформації (Institute for Scientific Information) і публікує в журналі Journal Citation Report. У цьому журналі також публікують список найбільш цитованих учених, на основі якого, зокрема, складають Академічний рейтинг університетів світу. Імпакт-фактор встановлюють за трирічний період за допомогою обчислення співвідношення кількості посилань на статті в журналі протягом поточного року до загальної кількості статей, надрукованих у ньому за попередні два роки. Детальніше дізнатися про те як перевірити імпакт-фактор журналу можна за посиланням.
Редакційно-видавничий відділ,
за матеріалами сайту: osvita.ua
