Захист та відновлення екосистем суші

6

Університет всебічно підтримує та організовує заходи з питань сталого використання природних та агроресурсів через:

1.Організацію конференції

  1. Організацію та участь у заходах (конкурси, семінари, вебінари, тренінги):
  1. Надання консультацій та дорадницьких послуг фермерам та ММСП, громадам щодо відновлення навколишнього середовища.

Університет має затверджену стратегію розвитку на 2023-2030 роки. Одним із напрямів якої є «розробка альтернативних технологій стабілізації та продуктивного використання порушених агробіоценозів регіону» (п.9.2.2);  «модернізація інфраструктури на принципах турботи про довкілля та ресурсоощадності» (п.8.2.); «участь у розробленні програм зі збереження та відтворення екосистеми регіону» (п.9.7.)

Університет впроваджує політику, спрямовану на забезпечення того, що продукти харчування в кампусі, вирощуваються з використанням екологічно чистих методів.

Науковці ТДАТУ мають багаторічний досвід з установами природно-заповідного фонду: Приазовським національним природним парком (НПП), Азово-Сиваським НПП, біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, НПП «Великий луг» тощо.  Професор кафедри геоекології і землеустрою, д.б.н. Волох А.М., доценти к.б.н. Аюбова Е.М. та к.с.-г.н. Ганчук М.М. долучені до спільних наукових досліджень з представниками установ ПЗФ щодо моніторингу та збереження біорізноманіття. Співробітник кафедри геоекології і землеустрою Антоновський О.Г. є заступником начальника науково-дослідного відділу Приазовського національного природного парку, створеного у 2010 році. За його участю та ініціативою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України було подане клопотання та наукове обґрунтування щодо розширення меж даного природоохоронного об’єкта. 

Упродовж 2023 року науково-педагогічні працівники ТДАТУ були долучені до оцінки впливу бойових дій та окупації на об’єкти природно-заповідного фонду та водно-болотні угіддя міжнародного значення.

В.о. директора НПП «Великий Луг» Тамара Йосипенко ініціювала науково-дорадчу нараду до якої мали змогу долучитись і представники кафедри геоекології і землеустрою Максим Ганчук, Вікторія Скиба та Олександр Антоновський. Ключовими питанням наради стало обговорення проблематики поточного стану екосистем парку, зважаючи на стрімкі деструктивні процеси та перспектива розробки плану потенційних заходів по стабілізації екологічного стану, впровадження яких стане можливим після деокупації територій.

Доктор біологічних наук, професор ТДАТУ Анатолій Волох, не дивлячись на воєнний стан, продовжує дослідження. В інтерв’ю науковому інтернет-виданню “Еко-інформ” від розповів про появу та популяризацію шакалів на території України: «Шакал – субтропічна тварина, тож активно реагує на потепління та пом’якшення клімату на Європейському континенті, зокрема, і в Україні.

  • Професор Волох А.М. про особливості зубра у Чернівецькій області  за підсумками натурних досліджень: «Враховуючи, що у природних угіддях МГ «Зубровиця» за даними зимового обліку 2023 р, мешкає 33 особини, а у вольєрі – 16, керівництво філії «Чернівецьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарства «Ліси України» запланувало випустити частину вольєрних зубрів на волю. Це має частково збагатити генетичний фонд існуючого угруповання і сприяти швидшому відновленню поголів`я вимираючого виду, яким є європейський зубр, у буковинських лісах».
  • 27 липня 2023 року за головування начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, відбулось перше засідання комісії з розроблення стратегічних напрямків відновлення навколишнього природного середовища Херсонської області  (до складу комісії увійшло 34 фахівця, в т.ч. і проф. Анатолій Волох). На ньому обговорювалися стратегічні напрями із відновлення та збереження екосистеми області, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні. У засіданні комісії прийняло участь понад 40 фахівців та інших зацікавлених осіб, які обмінялися думками щодо розробки заходів, спрямованих на нівелювання виниклих проблем екологічного та господарського спрямування. За результатами чергового засідання зазначеної комісії, яке відбулося  07 серпня 2023 року, було визначено три  основні напрямки її роботи, а саме:
  • Сільське господарство, земельні ресурси, меліорація та рибне господарство.
  • Природно-заповідний фонд, лісове та мисливське господарство та водні ресурси.
  • Водозабезпечення, водовідведення та поводження з відходами.

ТДАТУ має багаторічний досвід впровадження освітніх програм «Екологія» бакалаврського рівня та магістерського. У тому числі до переліку освітніх компонентів включені наступні дисципліни пов’язані з вивченням, дослідженням, охороною, збереженням та відтворенням дикої флори та фауни: «Біогеографія», «Заповідна справа», «Проведення популяційних та біоценотичних досліджень», «Лісівництво та лісові ландшафти», «Екологія біоценозів», «Правове забезпечення, кадастр та моніторинг ПЗФ» тощо.

Освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти формує в здобувачів здатність обґрунтовувати необхідність та розробляти заходи, спрямовані на збереження ландшафтно-біологічного різноманіття та формування екологічної мережі.

Програма містить додаткові результати навчання, запропоновані ЗВО:

  • Розуміти особливості та закономірності функціонування популяцій, їх роль у формуванні та збереженні біорізноманіття, інтегрувати методи популяційного аналізу для проведення моніторингових досліджень в системі ПЗФ та забезпечення раціонального природокористування.
  • Вміти застосовувати на практиці підходи до оцінки еколого-економічних збитків та шкоди, спричиненої довкіллю воєнними діями; здійснювати моніторинг та прогнозування подальших змін в порушених екосистемах; пропонувати адаптивні заходи для стабілізації стану та відновлення порушених територій.

Магістерська освітня програма містить додатковий результат навчання, запропонований ЗВО:

  • уміти здійснювати науково-дослідну та інноваційну діяльність у межах територій, об’єктів та установ природно-заповідного фонду, що дозволяє здобувачам реалізувати на практиці здобуті навички щодо збереження екосистем.

ТДАТУ – єдиний агротехнологічний університет Запорізької області. Університет має багаторічний досвід впровадження освітніх програм рівня бакалаврату та магістратури зі спеціальностей «Геодезія та землеустрій», «Агрономія», «Садівництво та виноградарство». Освітні програми «Агрономія» та «Садівництво та виноградарство» спрямовані на поглиблену підготовку здобувачів вищої освіти у сфері сучасних наукових підходах до технологічних процесів виробництва сільськогосподарських культур з використанням елементів ресурсозбереження, органічного землеробства та екологічної безпеки. Освітня програма «Геодезія та землеустрій» сфокусована на підготовці фахівців, спроможних приймати обґрунтовані рішення щодо охорони, моніторингу та відновлення земельних ресурсів.

ТДАТУ активно співпрацюємо з місцевою громадою Мелітопольської ОТГ, для фермерів та аматорів садівництва проведено серію вебінарів за тематикою пермакультурного садівництва.

Університет реалізує освітню роботу в напрямку забезпечення відповідності принципам і цілям сталого розвитку шляхом підготовки фахівців, які володіють знаннями, навичками та цінностями, необхідними для сприяння сталому розвитку територією через освітньо-професійні програми «Туризм» спеціальності 242 «Туризм і рекреація» першого освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» та другого освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». Через викладання фахових освітніх компонентів Рекреалогія та рекреаційні комплекси світу http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp-rrks-2023-2024-demko-vs-1.pdf, Туризмологія http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/ok-3-rnp_2023_2024_n_r_1_kursturyzmolohija_1.pdf., університетом забезпечується виховання екологічної свідомості та управління природними ресурсами. У формі семінарських та практичні занять визначають вплив туризму на навколишнє середовище та опрацьовують заходи задля його мінімізації та захисту природних екосистем. Значимість культурної відповідальності та збереження спадщини розкривається в освітніх компонентах Історичне краєзнавство http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/robocha-prohrama-ik-tr-2023.pdf Сільський зелений туризм http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp-szt-2022-2023_demko-vs.pdf, зокрема акцентується увага на вагомості збереження культурної спадщини, етичних аспектів взаємодії з місцевими громадами, важливості поваги до місцевих традицій, мови та способу життя при розробці туристичних продуктів. Соціальна відповідальність та етика в туризмі розкривається в освітніх компонентах Саморозвиток та саморегулювання особистості http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp_sso_2_tr_1-sem_2023-2024.pdf Соціальна психологія та конфліктологія Innovations in socio-economic development http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/ok-6-rp-__modses__-mah_tr_1kurs-2023-2024.pdf. Особливістю викладання є дослідження соціальної значимості туризму для місцевих громад, рівність можливостей, сприяння інклюзивності та подолання соціальних нерівностей. ЗВО та НПП активно приймають участь у публічних тематичних заходах http://www.tsatu.edu.ua/et/uchast-u-mizhnarodnomu-vebinari-dostupnyj-turyzm-zdobuvachiv-ta-vykladachiv-specialnosti-242-turyzm/ http://www.tsatu.edu.ua/et/studenty-ta-vykladachi-specialnosti-turyzm-uchasnyky-mizhnarodnoho-vebinaru-turyzm-jak-zasib-reabilitaciji/ Економічна стійкість і управління сталими підприємствами висвітлюється в освітніх компонентах Економіка туристичної фірми http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/sylabus-ekonomika-22-23-n.r..pdf Стратегії сталого розвитку http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/ok-2-rp-ssr-mahistry-2023-24-tr.pdf, тематика яких відповідає принципам економічної стійкості в туризмі, зокрема створення робочих місць, залучення інвестицій у локальні громади, розвиток малого бізнесу в туристичних регіонах http://www.tsatu.edu.ua/et/obhovorennja-dosvidu-ta-naprjamiv-rozvytku-molodizhnoho-pidpryjemnyctva-u-m-melitopol/ . Освітні компоненти: Інформаційні системи і технології в туристичній діяльності http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp-is-v-turyzme-bakalavr-ekzamen-2023-2024.pdf, Економіка і організація інноваційної діяльності http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/16.rp-eoid-tr.pdf, Діджиталізація в бізнесі http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/ok-5-rp-didzhbiznesu-mah_tr_1kurs-2024-2024.pdf висвітлюють Інноваційні технології та цифрові рішення для сталого туризму. Тематика курсів присвячена інноваційним підходам до розробки турпродуктів, що відповідають принципам сталого розвитку. Питання Маркетингу та просування сталого туризму, маркетингові стратегії з просування екологічних та культурних цінностей у туризмі розкриваються в освітніх компонентах Туроперейтинг http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp-turoperejtynh-2023-2024-demko-vs-1.pdf, Маркетинг послуг http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/robocha-prohrama-marketynh-posluh-tr.pdf, Створення туристичного продукту http://www.tsatu.edu.ua/et/wp-content/uploads/sites/33/rp-stp-2023-2024-demko-vs-1.pdf. За допомогою практичної підготовки при розробці здобувачами турпродуктів і послуг, підвищується обізнаність про сталий туризм серед споживачів. Задля підготовки фахівців в галузі туризму університет залучає місцеві громади і публічно-приватне партнерство http://www.tsatu.edu.ua/et/vykladachi-kafedry-ekonomiky-i-biznesu-uchasnyky-mizhnarodnoji-prohramy-dyversyfikacija-silskoji-ekonomiky-cherez-merezhu-hromadskyh-konsultacijnyh-centriv-turyzmu/ Поєднання ефективної співпраці освіти з бізнесом, урядовими організаціями та місцевими громадами для спільного розвитку сталого туризму є основним фокусом освітньо-професійної програми Співпраця – Кафедра економіки і бізнесу. Практична підготовка при впровадженні стратегії сталого розвитку в туризмі є одним із пріоритетів ВНЗ, що дозволяють ЗВО отримати навички реалізації принципів сталого розвитку в реальних умовах. http://www.tsatu.edu.ua/et/mizhnarodnyj-zahid-prezentacija-kraschyh-jevropejskyh-praktyk-zaluchennja-socialnyh-partneriv-v-upravlinnja-stalym-turyzmom-dlja-povojennoho-vidnovlennja-hromad-ta-rehioniv-ukrajiny-dosvid-shveciji-d/  http://www.tsatu.edu.ua/et/molodizhni-projekty-u-sferi-pidpryjemnyctva/

Університет має затверджену стратегію розвитку на 2023-2030 роки http://www.tsatu.edu.ua/wp-content/uploads/stratehija-rozvytku-tdatu-na-2023-2030-roky.pdf. Одним із напрямів якої є «участь у розробленні програм зі збереження та відтворення екосистеми регіону», зазначену у п.9.7. Науково-педагогічні працівники ТДАТУ активно співпрацюють з місцевими заповідниками та національними парками для проведення спільних досліджень і реалізації природоохоронних проєктів. Політика університету щодо збереження, відновлення та сталого використання наземних екосистем (в тому числі на науково-дослідних та відомчих ділянках університету) реалізується через науково-дослідні програми: 0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я», 0121U109975 «Обґрунтування антистресових прийомів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування зернових, зернобобових і олійних культур у Степовій зоні України», 0121U109977 «Розробка інтенсивних технологій виробництва екологічно безпечної плодоовочевої продукції у відкритому та закритому ґрунті Південного Степу України».

Політика діяльності ТДАТУ визначена програмою науково-дослідної діяльності  0121U110190 «Сучасний стан геоекологічних умов та біорізноманіття північно-західного Приазов’я» http://www.tsatu.edu.ua/nauka/wp-content/uploads/sites/49/pidprohrama_voloh.pdf , яка включає вивчення, моніторинг, визначення динаміки чисельності видового біорізноманіття в т.ч. на науково-дослідних ділянках університету. Також науковці ТДАТУ працюють над визначенням впливу антропогенної діяльності, змін клімату, наслідків бойових дій на чисельність видів, занесених до природоохоронних списків на регіональному, державному та міжнародному рівнях, цифровізацією підходів щодо моніторингу біорізноманіття для наукової та освітньої діяльності.

Д.б.н., проф. Анатолій Волох є екстраординарним членом німецького товариства дослідників диких тварин та мисливства, наукові доробки його авторства стали підґрунтям для внесення видів до Червоної книги України (з електронною версією ЧКУ можна ознайомитись за посиланням). Під його керівництвом реалізуються окремі положення стратегії розвитку ТДАТУ (п. 9.7) та здійснюється моніторинг стану популяцій рідкісних видів рослин на дослідних ділянках університету.

Зважаючи на успіхи у дослідженні дикої природи та мисливських тварин, свідченням чого є велика кількість статей, виданих у різних країнах світу, кількох наукових монографій, участь у написання Червоної книги України (1994, 2009), проф. Волоха А.М.  було нагороджено ювілейними медалями GWJF, викарбуваними до 20- та до 25-річчя заснування товариства. У 2018 р. його нагородили почесною срібною медаллю GWJF, якої щорічно удостоюються 1-3 вчених і яка, є найвищою відзнакою членів товариства.

Заходи щодо збереження місцевого біорізноманіття входять до плану сталого управління кампусами університету. Вони включають: використання місцевого компосту без торфу до створення мікросередовища за допомогою диференційованого скошування, створення дощових садків та будиночків для комах. Усі види догляду за деревами та живоплотами проводяться поза сезоном гніздування, щоб мінімізувати порушення місцевої дикої природи. Науковці ТДАТУ підтримують сталість біоценозів на території нашого кампусу, тому використовують тільки аборигенні види для озеленення та створення ландшафтного дизайну. Під час практики на другому курсі здобувачі-екологи вивчення місцеве біорізноманіття та аналізують можливості його збереження. Науковці ТДАТУ активно працюють над розробкою плану заходів відновлення лісонасаджень та лісозахисних смуг задля потенційного відновлення та сталого землекористування в межах наших науково-дослідних ділянок (п.9.2.2. Стратегії розвитку ТДАТУ на 2023-2030 роки).

У своїй діяльності щодо зменшення впливу чужорідних видів на кампус ТДАТУ керується затвердженою 24 січня 2022 року Політикою, що охоплює гуртожитки та інші об’єкти, а також Стратегічним планом розвитку на період 2023-2030 років, який враховує умови воєнного стану та повоєнного відновлення України.

У процесі реалізації зазначених документів беруться до уваги положення Закону України «Про Основні засади державної екологічної політики України до 2030 року», Указу Президента України № 668 від 17 грудня 2021 року, що затверджує рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту», а також Плану заходів з реалізації цієї стратегії на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 573 від 7 липня 2022 року, і Конвенції про охорону біологічного різноманіття.

Впровадження Політики щодо зменшення впливу чужорідних видів, включаючи гуртожитки та інші об’єкти університету, відбувається з урахуванням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів. Залучаються також рекомендації ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України», Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та результати роботи Міжвідомчої робочої групи, створеної Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до наказу від 5 липня 2023 року № 466.

Зважаючи на статус ТДАТУ як релокованого закладу вищої освіти з 2022 року, усі здобувачі вищої освіти, які потребують гуртожитку, проживають у гуртожитку № 6 Запорізького національного університету. Усі заходи проводяться в його приміщенні та на прилеглій території.

Оскільки чужорідні види можуть викликати екологічні, економічні та соціальні проблеми, завдаючи шкоди природним видам і руйнуючи екосистеми, ТДАТУ у 2023 році розробив конкретний план дій, який включає:

  • Щомісячний моніторинг території кампусу для виявлення чужорідних видів, з акцентом на звернення здобувачів вищої освіти щодо інвазійних представників флори та фауни (таргани, комахи, пацюки, амброзія тощо).
  • Організацію інформаційних сесій для здобувачів вищої освіти про шкідливі наслідки чужорідних видів і методи їх запобігання, що проводяться на зібраннях та відеоконференціях (двічі на семестр).
  • Очищення території від інвазійних рослин, особливо в весняно-літньо-осінній період, із застосуванням механічних та екологічно безпечних методів (обробка ґрунту, вирубування).
  • Використання хімічних засобів для знищення певних інвазійних представників фауни (наприклад, таргани), за умови, що це не зашкодить навколишньому середовищу та здобувачам. Цей захід реалізовувався в липні 2023 року працівниками Запорізької міської санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України.
  • Налагодження співпраці з місцевими екологічними організаціями та державними установами для отримання консультацій і підтримки в реалізації політики (Запорізька МСЕС, ГО «Екосенс», ГО «Дзиґа»).
  • Створення списку потенційно небезпечних чужорідних видів, які можуть з’явитися на території кампусу.
  • Розробка положення, що забороняє ввезення на територію кампусу рослин або тварин, які можуть бути чужорідними.

Університет має партнерську програму з місцевою владою – це Меморандум  про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища Азовського регіону.

Серед основних напрямів співробітництва:

  • управління водними ресурсами, повітрям та відходами;
  • покращення ефективності еколого-економічних інструментів управління природокористуванням;
  • збереження цінних природних комплексів, біорізноманіття та оселищ;
  • моніторинг стану навколишнього природного середовища і забруднення;
  • поводження з небезпечними відходами;
  • забезпечення інформаційного обміну щодо стану навколишнього природного середовища.

У довоєнний період було започатковане співробітництво науковців ТДАТУ з органами місцевого самоуправління над рядом проєктів щодо моніторингу стану довкілля м. Мелітополь. У рамках цього представники ТДАТУ долучились до ряду заходів:

Проте і в умовах війни науковці кафедри геоекології і землеустрою продовжують рухатись у даному спрямуванні. Доценти кафедри геоекології і землеустрою Скиба В., Ганчук М., Аюбова Е. взяли участь у «Довкіллєвому  марафоні», основна мета якого, заявити про екологічні проблеми громади та наблизитися до їх вирішення. За підсумками проєкту, науковці отримали та встановили  станцію моніторингу якості атмосферного повітря на території кампусу ТДАТУ.

ТДАТУ дотримується затверджених державних Стандартів щодо сталого  водоспоживання, має розроблені рекомендації для здобувачів вищої освіти, імплементовані в освітній процес.

Особливо важливо усвідомлювати цінність води для студентів, які часто живуть у гуртожитках або орендованому житлі, де споживання води може бути менш контрольованим.

Чому важливо економити воду?

  • Дефіцит води: у багатьох регіонах світу спостерігається дефіцит прісної води, що може призвести до серйозних екологічних та соціальних проблем.

Під час навчальних практик здобувачі-екологи долучаються до здійснення громадського моніторингу стану масивів поверхневих вод за гідрохімічними та гідробіологічними показниками.

З власної ініціативи науковці ТДАТУ здійснюють моніторинг якості води http://www.tsatu.edu.ua/rosl/navchannja/navchalni-laboratoriji/, що використовується в лабораторіях та скидається в каналізацію. Стічні води від кампусів ТДАТУ надходять до централізованої міської каналізаційної мережі, проте науковці активно співпрацюємо з фахівцями даної комунальної установи, щодо впливу комунальних стоків на гідроекосистему басейну річок Приазов’я, що підтверджено рядом наукових публікацій.

Регулювання відповідності розроблених рекомендацій також реалізується через співпрацю та залученість науковців ТДАТУ до професійних спільнот: доцент Вікторія Скиба входить до складу громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України http://www.tsatu.edu.ua/eons/uchast-v-zasidanni-hromadskoji-rady-pry-derzhavnomu-ahentstvi-vodnyh-resursiv-ukrajiny/ ; науковці підтримують співпрацю з World Water Quality Alliance (WWQA) (http://www.tsatu.edu.ua/eons/mizhnarodna-spivpracja-vorkshop-vid-world-water-quality-alliance-wwqa/;  http://www.tsatu.edu.ua/eons/8559/ ).

ТДАТУ має розроблену політику та відповідні рекомендації щодо зменшення кількості пластикових відходів у кампусі. Відповідно до європейських та державних підходів управління відходами, основна парадигма університету спрямована на попередження утворення пластикових та інших видів відходів.

У навчально-наукових лабораторіях університету для забезпечення безпеки, гігієни та зменшення негативного впливу на довкілля впроваджена практика належного поводження з відходами. Особлива увага приділяється поводженню з пластиковими відходами, оскільки пластик є одним із найпоширеніших і водночас найскладніших для переробки матеріалів Шляхи виховання екологічної свідомості молоді ТДАТУ http://www.tsatu.edu.ua/ate/shljahy-vyhovannja-ekolohichnoji-svidomosti-molodi-tdatu/.

Основні принципи поводження з відходами:

  1. Сортування відходів: Усі відходи ретельно розділяються на різні категорії, зокрема органічні відходи, пластикові відходи,інші перероблювані матеріали (скло, папір), небезпечні відходи (хімічні реагенти) та загальні відходи. Пластикові відходи відокремлюються у спеціально призначені контейнери для подальшої переробки або утилізації. У кампусі встановлені контейнери для окремого збору органічних відходів. Студентів та працівників навчають розділяти харчові відходи (залишки їжі, шкірки, кавову гущу тощо) від інших видів сміття”.
    Поводження з пластиковими відходами: Лабораторія активно мінімізує використанняодноразового пластику, а пластикові відходи, які утворюються під час експериментів або упаковки, сортуються та відправляютьсяна переробку. Пластикові матеріали, які не можуть бути перероблені, утилізуються відповідно до екологічних норм, щоб уникнути їх накопичення в природному середовищі.
  2. Управління хімічними відходами: Пластикові контейнери, що використовуються для зберігання хімічних речовин або відходів, обробляються з особливою увагою. Після використання їх утилізують згідно з правилами для небезпечних відходів, щоб уникнути забруднення навколишнього середовища.
  3. Скло та гострі предмети: Поряд із пластиком, важливе значення має безпечне поводження зі скляними та гострими відходами, що розміщуються у спеціальні контейнери для запобігання травмам.
  4. Рециклінг та повторне використання: Лабораторія заохочує використання багаторазових матеріалів і знижує споживання одноразового пластику. Використовуються пластикові контейнери, які можна мити та повторно використовувати, щоб зменшити кількість відходів.
  5. Документування: Уся утилізація відходів, зокрема пластикових, фіксується. Це необхідно для забезпечення дотримання екологічних норм і простеження обсягів утворення та утилізації відходів.
  6. Навчання персоналу: Співробітники лабораторії та студенти регулярно проходять навчання щодо належного поводження з відходами, особливо з пластиковими матеріалами. Вони вивчають, як безпечно сортувати, переробляти та утилізувати пластик, з метою зниження його впливу на довкілля.
  7. Компостування: Харчові відходи переробляють на компост, який потім використовують для удобрення рослин в університетських теплицях та дослідницьких ділянках.
  8. Скорочення харчових відходів: у рамках програми проводяться освітні кампанії, які допомагають усвідомити важливість зменшення харчових відходів. Впроваджуються системи, які допомагають точніше прогнозувати потреби в їжі, знижуючи надмірне замовлення продуктів.
  9. Партнерства з благодійними організаціями: Продукти, які ще можна використовувати, але не потрібні університету, передаються місцевим організаціям та громадам для людей, що потребують допомоги.

Правильне поводження з пластиковими відходами в лабораторіях університету є не лише обов’язковим для безпечної роботи, але й сприяє досягненню екологічної стійкості, знижуючи негативний вплив на довкілля та заохочуючи раціональне використання ресурсів.

ТДАТУ є членом http://www.tsatu.edu.ua/eons/naukovci-tdatu-doluchajutsja-do-mizhnarodnoji-spilnoty-ekolohiv/ міжнародної некомерційної мережі Global Waste Cleaning Network (GWCN) https://gwcnweb.org/members/current-members/ . Серед переліку актуальних питань в межах співробітництва є наступні: підвищення обізнаності про негативний вплив відходів на довкілля; просування належної практики управління відходами.

У липні 2023 року науково-педагогічні працівники факультету агротехнологій та екології долучились до обговорення актуальних питань, в т.ч. і питання управління пластиковими відходами в рамках Круглого столу «Успішні європейські практики безвідходності та розвитку циркулярної економіки: перспективи впровадження в Україні».

Політика управління небезпечними відходами в університеті ґрунтується на вимогах національного законодавства і включає:

  • Ідентифікацію небезпечних матеріалів (хімічні речовини, батареї, лабораторні відходи, електроніка та інші токсичні матеріали).
  • Безпечне зберігання (небезпечні матеріали зберігаються у спеціальних контейнерах або приміщеннях з відповідними знаками безпеки).
  • Процедури утилізації (договори з ліцензованими компаніями з утилізації небезпечних відходів).
  • Навчання персоналу (інструктажі, семінари з ТБ для співробітників, які працюють з небезпечними матеріалами або займаються їх утилізацією).
  • Звітування та моніторинг (звіти про обсяги небезпечних відходів і процеси їх утилізації для контролю відповідності екологічним стандартам).

Зазначена політика відповідає Стандартам: ДСТУ 2195-99 Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу; ДСТУ 4462.3.01:2006 Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій.

 Університет є підписантом Меморандуму  про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища Азовського регіону, серед основних напрямків партнерства значиться розробка субрегіональної політики щодо поводження з небезпечними відходами

На умовах співпраці та обміну досвідом науковці ТДАТУ долучились до Global Waste Cleaning Network (GWCN), міжнародної некомерційної мережі, що складається з неурядових організацій. Мета співпраці: підвищення обізнаності про негативний вплив відходів на довкілля;  просування належної практики управління відходами